Проєкт ревіталізації території на вулиці Пимоненка у Львові подається як черговий етап оновлення занедбаних промислових зон. Однак аналіз рішень виконкому, структури власності компаній і персональних зв’язків виводить у центр цієї історії не бізнес як такий, а політичну фігуру — міського голову Андрія Садового.
Політичний контроль над процесом
Формально рішення про старт забудови ухвалює виконавчий комітет. Фактично — це орган, який функціонує в політичній вертикалі мера. Саме за каденції Садового ще у 2018 році було затверджено детальний план території (ДПТ), що відкрив можливість трансформації 20,7 га промзони. Тепер цей план починають реалізовувати через конкретні ділянки, зокрема 4,86 га першої черги.
Ключове питання — не сам ДПТ, а те, хто отримує право його реалізовувати.
Оточення як бенефіціар
Компанії, які першими зайшли у проєкт — Тір Трейлер та Лізбуд — мають прямі або опосередковані зв’язки з людьми з найближчого кола Садового.
- Через Холдинг емоцій !Fest у проєкті присутні Андрій Худо, Дмитро Герасімов та Юрій Назарук — останній тривалий час працював у політичних структурах, пов’язаних із мером.
- Інша лінія веде до Андрій Федоренко — екскерівника комунального підприємства та радника мера, якого в місцевих політичних колах прямо асоціюють із особистими зв’язками із Садовим.
Таким чином, проєкт виглядає не як відкрита інвестиційна можливість, а як контрольована екосистема, де ключові ролі розподілені серед наближених осіб.
Тактика «непрозорої нейтральності»
Показовим є виступ головного архітектора Антон Коломєйцев, який публічно не назвав жодного імені інвесторів. Така комунікаційна стратегія дозволяє уникнути політичної відповідальності та зменшити увагу до персональних зв’язків.
Однак саме відсутність прозорості в кадрово-бізнесових зв’язках і є центральною проблемою цього кейсу.
Повторюваний патерн
Забудова на Пимоненка вписується у ширший контекст управління містом за Садового:
- доступ до привабливих земель отримують пов’язані структури,
- рішення ухвалюються без публічної деталізації бенефіціарів,
- комунальне майно або території змінюють функціональне призначення під приватні проєкти.
Попередні історії з об’єктами в центрі Львова, включно з операціями навколо площі Ринок, демонструють схожу логіку — концентрацію активів у колі осіб, пов’язаних із політичним керівництвом міста.
У випадку з Пимоненка ключовим фактором є не архітектура чи урбаністика, а політична відповідальність. Андрій Садовий як міський голова несе пряму відповідальність за створення умов, у яких стратегічні території міста опиняються під контролем його бізнесово-політичного оточення.
Без прозорого конкурсу, публічного розкриття бенефіціарів і незалежного контролю такі проєкти виглядають не як розвиток міста, а як керований перерозподіл міських ресурсів.
